ПОХІДНІ 2-, 3-, 4-ПІРИДИНОЦТОВИХ КИСЛОТ ЯК ПОТЕНЦІЙНІ КОМПОНЕНТИ ФТОРВМІСНИХ АНТИКАРІЄСНИХ АГЕНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2226-2008-2025-1-16Ключові слова:
антикарієсні агенти, похідні піридину, біологічна активність, ліпофільністьАнотація
Мета роботи – віртуальний аналіз біологічної активності та ліпофільності 14 похідних 2-, 3-, 4-піридиноцтових кислот (ПОК), що мають у своєму складі фармакофор протизапальної активності (ПЗА) і являють інтерес як компоненти нових антикарієсних агентів. Оцінювання потенційної біологічної активності було проведено з використанням програми SwissTargetPrediction, ліпофільності – програми HyperChem. Встановлено, що для 6 похідних спостерігається очікувана підвищена ймовірність ПЗА (Ра > 0,5), причому значення Ра загалом перевищують величини наявності ПЗА для незаміщених ПОК. Для 7 похідних виявлено підвищену ймовірність антивірусної активності, 2 похідних демонструють підвищену ймовірність знеболювальної активності. Для всіх вивчених сполук результати розрахунків свідчать про практичну відсутність ймовірності токсичних ефектів. Перспективними для створення нових антикарієсних препаратів насамперед слід вважати метилпохідні ПОК.
Посилання
Pitts NB, Zero DT, Marsh PD, et al. Dental caries. Nature Reviews Disease Primers. 2017; 3 (17030): 1–16. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.30.
Krut AG, Horachuk VV. The state of oral health in the population of separate regions of Ukraine. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. 2022; 26 (2):302–306. (in Ukrainian) doi: https://doi.org/10.31393/reportsvnmedical-2022-26(2)-22.
Ruban OI, Yashchenko YB. Dental health of the population and priority directions of its improvement. Klinichna ta profilaktychna medytsyna. 2023; 1(23):86–92. (in Ukrainian). https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.12.
Duffin S, Duffin M, Grootweld M. Revisiting fluoride in the twenty-first century: safety and efficacy considerations. Frontiers in Oral Health. 2022; 3:873157. https://doi.org/10.3389/froh.2022.873157.
Sharkov N. Effects of nicomethanol hydrofluoride on dental enamel and synthetic apatites: a role for anti-caries protection. Eur Arch Paediatr Dent. 2017; 18: 411–418. doi: 10.1007/s40368-017-0314-8.
Lubojanski A, Piesiak-Panczyszyn D, Zakrzewski W, et al. The safety of fluoride compounds and their effect on the human body – A narrative review. Materials. 2023. 16(3):1242. https://doi.org/10.3390/ma16031242.
Noenko I, Karpchuk L, Gurando V, Maryan-Yovbak V, Kulish A, Mochalov I. Comparative study of prolonged fluoride ion release in contemporary dental enamel sealants. East Ukr Med J. 2024; 12(1): 89–98. https://doi.org/10.21272/eumj.2024;12(1):89-98.
Whelton HP, Spencer AJ, Do LG, Rugg-Gunn AJ. Fluoride revolution and dental caries: evolution of policies for global use. J Dent Res. 2019; 98:837–846. doi: 10.1177/0022034519843495.
Gelmboldt VO, Kravtsov VCh, Fonari MS. Ammonium hexafluoridosilicates: Synthesis, structures, properties, applications. J Fluorine Chem. 2019; 221(5):91–102. doi: 10.1016/j.jfluchem.2019.04.005.
Gelmboldt VO, Lytvynchuk IV, Shyshkin IO, Khromagina LN, Kravtsov VCh, Fonari MS. Bis(2-, 3-, 4-carboxyethylpyridinium) hexafluorosilicates as potential caries prophylactic agents. Arch Pharm. 2022; 355(7):2200074. https://doi.org/10.1002/ardp.202200074.
Gelmboldt VO, Khromagina LM, Nikitin OV, Fizor NS. Biological activity of 3-hydroxymethylpyridinium hexafluorosilicate monohydrate and 4-hydroxymethylpyridinium hexafluorosilicate as candidates for anticaries agents. Odesa Med J. 2024; (2):75–80. https://doi.org/10.32782/2226-2008-2024-2-13.
Bindu S, Mazumder S, Bandyopadhyay U. Non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and organ damage: A current perspective. Biochem Pharmacology. 2020; 180:114147. doi: 10.1016/j.bcp.2020.114147.
Gelmboldt VO, Lytvynchuk IV, Shyshkin IO, Ognichenko LN, Kuz’min VE. Prognosis of biological activity and lipophilicity of some pyridine derivatives as components of anti-caries agents. Farm zhurn. 2020; 75(2):79–85. (in Ukrainian). doi: 10.32352/0367-3057.2.20.08.
Hoes JN, Jacobs JWG, Boers M, et al. EULAR evidence-based recommendations on the management of systemic glucocorticoid therapy in rheumatic diseases. Ann Rheum Dis. 2007; 66:1560–1567. https://doi.org/10.1136/ard.2007.072157.
Kołodziejska J, Kołodziejczyk M. Diclofenac in the treatment of pain in patients with rheumatic diseases. Reumatologia. 2018; 56(3):174–183. https://doi.org/10.5114/reum.2018.76816.
Rainsford KD. Fifty years since the discovery of ibuprofen. Inflammopharmacol. 2011; 19:293–297. https://doi.org/10.1007/s10787-011-0103-7.
Програма SwissTargetPrediction. Available from: http://www.swisstargetprediction.ch/
Програма HyperChem. Available from: https://hyperchem.software.informer.com.
Lipinski CA, Lombardo F, Dominy BW, Feeney PJ. Experimental and computational approaches to estimate solubility and permeability in drug discovery and development settings. Adv Drug Deliv Rev. 2001; 46(1–3): 3–26. https://doi.org/10.1016/s0169-409x(00)00129-0.
Kleemann A, Engel J, Kutscher B, Reichert D. Pharmaceutical substances: Syntheses, patents, applications of the most relevant APIs. 5th ed. Georg Thieme Verlag: Stuttgart, New York, 2009. 1800 p.
