КОРЕЛЯЦІЯ ДАНИХ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ (МРТ) ТА КЛІНІЧНИХ ОЗНАК ПРИ СТЕНОЗІ ПОПЕРЕКОВОГО СПИННОМОЗКОВОГО КАНАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2519-4151-2025-2-1Ключові слова:
стеноз хребетного каналу, МРТ-дослідження.Анотація
Вступ. Стеноз хребетного каналу може виникати як вроджена патологія з вузьким просвітом хребетного каналу, але найчастіше він є набутим внаслідок зміщення диска, грижі, гіпертрофії фасеткових суглобів або зв’язки жовтої (ligamentum flavum). Пацієнти зі стенозом поперекового каналу можуть мати біль у ділянці сідниць або нижніх кінцівок, радикулопатію чи нейрогенну кульгавість. Біль у поперековій ділянці є дуже поширеним у таких пацієнтів, проте він не завжди викликаний саме стенозом, а частіше є наслідком дегенеративних змін у поперековому відділі хребта, які і призводять до стенозу. МРТ без контрастного підсилення вважається найкращим методом візуалізації для діагностики стенозу хребетного каналу. Мета – оцінити клінічні ознаки в кореляції з даними магнітно-резонансної томографії у разі стенозу поперекового хребетного каналу. Матеріали та методи. У дослідження був включений 51 пацієнт із болем у попереку, що ірадіював у ноги. Усі пацієнти пройшли клініко-неврологічне обстеження та візуалізаційне дослідження (особливо МРТ поперекового відділу хребта). Результати. У 11 пацієнтів (91,7%) із ознаками звуження хребетного каналу на зображеннях спостерігалася комбінація дегенеративних змін, таких як остеоартрит фасеткових суглобів, гіпертрофія зв’язки жовтої та грижі міжхребцевих дисків (у одного з пацієнтів (9,1%) стеноз хребетного каналу був асоційований із екструзією диска на рівні L5-S1, а в 10 (90,9%) – з різними типами пролапсу диска з багатосегментарною локалізацією). Лише в одного пацієнта (8,3%) було виявлено зв’язок між стенозом хребетного каналу та порушенням току спинномозкової рідини – стеноз був вродженим. Багатофакторний аналіз клінічних симптомів виявив кореляцію між поперековим стенозом хребетного каналу та втратою чутливості в нижній кінцівці, поріг значущості становив лише 10% (p < 0,10). Порушення току спинномозкової рідини також показало значущу кореляцію з онімінням (p < 0,10). Висновок. Встановлено кореляцію між стенозом поперекового хребетного каналу та втратою чутливості в нижній кінцівці (p < 0,10). У разі порушення току спинномозкової рідини також доведено значущу кореляцію з онімінням (p < 0,10).
Посилання
Kreiner DS, Shaffer WO, Baisden JL, Gilbert TJ, Summers JT, Toton JF, et al. An evidence-based clinical guideline for the diagnosis and treatment of degenerative lumbar spinal stenosis (update). Spine J. 2013;13:734–43.
Genevay S, Atlas SJ, Katz JN. Variation in eligibility criteria from studies of radiculopathy due to a herniated disc and of neurogenic claudication due to lumbar spinal stenosis: A structured literature review. Spine (Phila Pa 1976). 2010;35:803–11.
de Graaf I, Prak A, Bierma-Zeinstra S, Thomas S, Peul W, Koes B, et al. Diagnosis of lumbar spinal stenosis: A systematic review of the accuracy of diagnostic tests. Spine (Phila Pa 1976). 2006;31:1168–76.
Saint-Louis LA. Lumbar spinal stenosis assessment with computed tomography, magnetic resonance imaging, and myelography. Clin Orthop Relat Res. 2001;384:122–36. 5. Katz JN, Harris MB. Clinical practice. Lumbar spinal stenosis. N Engl J Med. 2008;358:818–25.
Melrose J, Smith SM, Appleyard RC, Little CB. Aggrecan, versican and type VI collagen are components of annulus trans-lamellar cross-bridges in the intervertebral disc. Eur Spine J.2008;17:314–324.
Bartynski WS, Petropoulou KA. The MR imaging features and clinical correlates in low back pain-related syndromes Magn Reson Imaging Clin N Am, 15 (2007), pp. 137–154.
Sirvanci M, Bhatia M, Ganiyusufoglu KA, et al. Degenerative lumbar spinal stenosis: correlation with Oswestry disability index and MR imaging Eur Spine J, 17 (2008), pp. 679–685.
Griffith JF, Huang J, Law SW, Xiao F, Leung JC, Wang D, et al. Population reference range for developmental lumbar spinal canal size Quant Imaging Med Surg, 6 (2016), pp. 671–679.
Chad DA. Lumbar spinal stenosis. Neurol Clin, 25 (2007), pp. 407–410.
Jespersen SM, Hansen ES, Høy K, Christensen KO, Lindblad BE, Ahrensberg JJ, et al. Two-level spinal stenosis in minipigs. Hemodynamic effects of exercise. Spine. 1995;20(24):2765–73. doi: 10.1097/00007632-199512150-00020.
Mao GP, Konno S, Arai I, Olmarker KK, Kikuchi SS. Chronic double-level cauda equina compression. An experimental study on the dog cauda equina with analyses of nerve conduction velocity. Spine. 1998;23(15):1641–4. doi: 10.1097/00007632-19980 8010-00004.
Olmarker K, Rydevik B, Hansson T, Holm S. Compression- induced changes of the nutritional supply to the porcine cauda equina. J Spinal Disord. 1990 Mar;3(1):25–9.
Olmarker K, Holm S, Rydevik B. Importance of compression onset rate for the degree of impairment of impulse propagation in experimental compression injury of the porcine cauda equina. Spine. 1990 May;15(5):416–9. doi: 10.1097/00007632-1990 05000-00013.
Sairyo K, Biyani A, Goel V, Leaman D, Booth R, Jr, Thomas J, et al. Pathomechanism of ligamentum flavum hypertrophy: a multidisciplinary investigation based on clinical, biomechanical, histologic, and biologic assessments. Spine. 2005 Dec 1;30(23):2649–56. doi: 10.1097/01.brs.0000188117.77657.ee.
Jenis LG, An HS. Spine update. Lumbar foraminal stenosis. Spine. 2000;25(3):389–94. doi: 10.1097/00007632-200002 010-00022.
Matsumoto M, Watanabe K, Tsuji T, Ishii K, Takaishi H, Nakamura M, et al. Nocturnal leg cramps: a common complaint in patients with lumbar spinal canal stenosis. Spine. 2009 Mar 1;34(5):E189–94. doi: 10.1097/BRS.0b013e31818f953c.
Inui Y, Doita M, Ouchi K, Tsukuda M, Fujita N, Kurosaka M. Clinical and radiologic features of lumbar spinal stenosis and disc herniation with neuropathic bladder. Spine. 2004 Apr 15;29(8):869–73. doi: 10.1097/00007632-200404150-00009.
Turner JA, Ersek M, Herron L, Deyo R. Surgery for lumbar spinal stenosis. Attempted meta-analysis of the literature. Spine. 1992 Jan;17(1):1–8. doi: 10.1097/00007632-199201000-000 01.
Katz JN, Dalgas M, Stucki GG, Katz NP, Bayley J, Fossel AH, et al. Degenerative lumbar spinal stenosis. Diagnostic value of the history and physical examination. Arthritis and rheumatism. 1995;38(9):1236–41. doi: 10.1002/art.1780380910.
North American Spine Society Clinical Guidelines. III. Definition and Natural History of Degenerative Lumbar Spinal Stenosis [homepage on the Internet]. North American Spine Society; 2011. Available from: https://www.spine.org/Portals/0/Assets/ Downloads/ResearchClinicalCare/Guidelines/LumbarStenosis. pdf (Accessed May 1, 2020).
Siebert E, Prüss H, Klingebiel R, et al. Lumbar spinal stenosis: syndrome, diagnostics and treatment. Nat Rev Neurol, 2009;5:392–403.
Kushchayev SV, Glushko T, Jarraya M, et al. ABCs of the degenerative spine. Insights Imaging, 2018;9:253–27.
Splettstößer A, Khan MF, Zimmermann B, et al. Correlation of lumbar lateral recess stenosis in magnetic resonance imaging and clinical symptoms. World J Radiol, 2017;9: 223–229.
Igarashi A, Kikuchi S, Konno S. Correlation between inflammatory cytokines released from the lumbar facet joint tissue and symptoms in degenerative lumbar spinal disorders. J Orthop Sci, 2007;12:154–160.
Vardeh D, Mannion RJ, Woolf CJ. Toward a Mechanism- Based Approach to Pain Diagnosis. J Pain, 2016;17:T50–T69.
Tomkins-Lane C, Melloh M, Lurie J. ISSLS Prize Winner: Consensus on the Clinical Diagnosis of Lumbar Spinal Stenosis: Results of an International Delphi Study. Spine (Phila Pa 1976) 2016;41(15):1239–1246. doi: 10.1097/BRS.0000000000001476.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
