ФІЛОСОФСЬКІ КАТЕГОРІЇ В РОЗУМІННІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ ПРО ХВОРОБУ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2519-4151-2025-2-4Ключові слова:
патологічна фізіологія, філософія, філософська категорія, здоров’я, норма, хвороба, патологія, викладання, ефективність засвоєння знань.Анотація
Вступ. Філософія та медицина – це науки, які тісно пов’язані одна з одною і перетинаються у такому предметі вивчення, як людина. На всіх етапах розвитку медичної науки особлива роль належить патологічній фізіології як науці, що забезпечує цілісний підхід до організму хворого, хвороби загалом, поглибленому вивченню механізму її виникнення, розвитку та виходу. Знання про сутність і прояви хвороб є настільки численними, що завдання повного їх аналізу та узагальнення вирішити дуже складно. Необхідність сучасних методологічних уявлень відчувається під час стрімкого розвитку та впровадження нових методик діагностики та лікування. Мета роботи – медико-філософське визначення найважливіших категорій у теоретичній медицині для покращення розуміння хвороб в історії медицини, спільності патогенетичних механізмів та єдності підходів до патогенетичної обґрунтованої фармакотерапії захворювань. Результати дослідження та їх обговорення. Наведено основні положення стосовно розуміння важливості філософської компоненти у викладанні фундаментальних медико-біологічних дисциплін, зокрема, патологічної фізіології, обов’язкового урахування філософського підходу у разі інтеграції основних категорій фундаментальних та клінічних дисциплін. Акцент зроблено на значній зміні характеру викладання патофізіології протягом останніх 5 років, зважаючи на пандемію коронавірусу та повномасштабну військову агресію. Продемонстровано методологію зміни методичної організації занять з патологічної фізіології, що, на думку автора, сприятиме кращому оволодінню патофізіологічними знаннями та покращенню загальнокультурних якостей здобувачів, їх більшій спрямованості до опанування клінічних знань та компетенцій. Філософський аспект у викладанні патологічної фізіології є тим ґрунтом, який суттєво полегшить опанування клінічних дисциплін, навичок та компетенцій. Додаткову увагу здобувачів викладачі акцентують на філософській та загальномедичній значущості провідних патофізіологічних визначень – хвороба, здоров’я, нозологія, патогенез, саногенез та ін. Висновки. Таким чином, міждисциплінарне та надпредметне, комплексне, цілісне бачення проблеми здоров’я людини у світлі суперечливих реалій сучасного світу – необхідна умова її адекватного, гуманістичного вирішення.
Посилання
Петінова О.Б. Філософія. Одеса. 2019. 304 с.
Кремень В.Г, Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. Київ : Книга. 2005. 528 с.
Гоженко А.И. Основы построения теории болезни. Одесса : Феникс. 2015. 84 с.
Нуштаев И.А. К истории дискуссии о переименовании общей патологии в патофизиологию. Інтегративна антропологія. 2007; 1(9): 17–21.
Вастьянов Р.С, Гуркалова И.П., Бабий В.П., Кузьменко И.А. Перспективы развития и совершенствования преподавания патологической физиологии в медицинских університетах. Експериментальна і клінічна медицина. 2016; 2(71): 31–35.
Вастьянов Р.С., Стоянов О.М., Тірон O.I., Вансович В.Є., Остапенко I.O. Підвищення якості освіти та наближення її до оптимального рівня при дистанційній формі викладання патологічної фізіології студентам медичного університету. Український медичний часопис. 2023; 2(154): 13–18.
Vastyanov R.S., Yermuraki P.P., Stoyanov A.N., Tiron O.I., Beseda Ya.V., Ostapenko I.O. et al. New aspects of pedagogical activity in the distant form of pathological physiology teaching to medical university students. Journal of Education, Health and Sport. 2021; 11(10): 173–186.
Araujo D., Greystoke A., Bates S., Bayle A., Calvo E., Castelo-Branco L. et al. Oncology phase I trial design and conduct: time for a change – MDICT Guidelines 2022. Ann Oncol. 2023; 34(1): 48–60.
Запорожан В.Н., Донникова И.А., Ханжи В.Б. Между добром и злом: нравственное самоопределение человека. Одесса : ОНМедУ. 2020. 264 с.
Ханжи В.Б. Эпистемно-парадигмальное моделирование как методологическое основание исследования времени. Інтегративна антропологія. 2015; 2: 13–19.
Ожеван М.А. Людський «вимiр» науки та науковi «вимiри» людини. Київ : Либiдь. 1992. 175 с.
Петрушенко В.Л. Історія світової філософії. Фундаментальні проблеми філософії. Львів : Національний університет «Львівська політехніка». 2002. 414 с.
Ханжи В.Б. Концептуальное моделирование времени: от «антропологизации» к «этизации». HUMANITIES STUDIES. 2020; 5(82): 78–91
Вастьянов Р.С. Взаємовідношення філософії та фундаментальної медицини. Нозологія, патогенез та саногенез як категорії в теоретичній медицині. Патологічна фізіологія – охороні здоров’я України : тези доповідей IX Національного конгресу патофізіологів України з міжнародною участю. Івано-Франківськ : Івано-Франківський національний медичний університет. 2024, с. 68–73.
Everard G., Declerck L., Detrembleur C., Leonard S., Bower G., Dehem S. et al. New technologies promoting active upper limb rehabilitation after stroke: an overview and network meta- analysis. Eur J Phys Rehabil Med. 2022; 58(4): 530–548.
Вастьянов Р.С. Епілепсія та депресія: що є основним патологічним станом, а що – супутнім? XХІІ читання В.В. Підвисоцького. Одеса : УкрНДІ медицини транспорту. 2023, с. 43–46.
Feinstein A.R. Pretherapeutic classification of comorbidity in chronic disease. Journal Chronic Disease. 1970; 7 (23): 455–468.
Якименко Е.А., Вастьянов Р.С., Гуркалова И.П., Закатова Л.В., Антипова Н.Н., Тбилели В.В. Патогенетические механизмы коморбидной патологии при анкилозирующем спондилоартрите (Болезни Бехтерева). Експериментальна і клінічна медицина. 2016; 2(71): 237–241.
Monti M.А., Fabris F.M., Secchi G.C. Comorbidity in internal medicine: analysis of a caseload of 4.156 subjects at their first hospitalization. Ann Ital Med Int. 2001; 16(1): 38–45.
van den Akker M., Buntinx F., Roos S. Comorbidity or multimorbidity: what’s in a name? A review of the literature. Eur J Gen Pract. 1996; 2 (2): 65–70.
Вастьянов Р.С., Стоянов А.Н., Бакуменко И.К. Системная патологическая дезинтеграция при хронической ишемии мозга. Экспериментально-клинические аспекты. Saarbrucken : LAP Lambert Academic Publishing. 2015. 169 с.
Остапенко І.О. Патогенетичні механізми депресії при хронічному судомному синдромі : дис. … доктора філософії. Одеса. 202. 221 с.
Kwak S.H., Park K.S. Recent progress in genetic and epigenetic research on type 2 diabetes. Exp Mol Med. 2016; 48(3): e220. doi: 10.1038/emm.2016.7.
Вастьянов Р.С. Патофізіологічні механізми епілептичної активності при хронічній епілепсії (експериментальне дослідження) : дис. ... д-ра мед. наук. Одеса. 2013. 329 с.
Аристотель. Поетика / пер. зі старогр. Б. Тен. Київ : Мистецтво. 1967. 139 с. (Пам’ятки естетичної думки).
Артьоменко В.В., Вастьянов Р.С., М’ястківська І.В., Зайцев А.С. Тьюторство у процесі інтегративного підходу в інноваційно-симуляційній методиці навчання студентів-медиків. Одеський медичний журнал. 2016; 3(155): 59–65.
Shumilina K.S., Kornienko S.M., Lapshin D.Ye., Vastyanov R.S. Contemporary approach to online education at the medical school applying Socratic seminar or Socratic circle to lecturing. Journal of Education, Health and Sport. 2022; 12(10): 199–207.
Соціально-філософські та етичні проблеми медицини / За заг. ред. А.П. Алексеєнко, В.М. Лісового. Харків : Колегіум. 2010. 340 с.
Голяченко О, Ганіткевич Я. Історія медицини. Київ : Укрмедкнига. 2021. 326 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



