БАЛАНС МІЖ ТРОМБОТИЧНИМ РИЗИКОМ ТА КРОВОТЕЧЕЮ. ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРАКТИКУЮЧОМУ ЛІКАРЮ?

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2519-4151-2025-2-10

Ключові слова:

інфаркт міокарда, подвійна антитромбоцитарна терапія, ризики ішемії та кровотечі, фібриляція передсердь, черезшкірне коронарне втручання.

Анотація

Відомо, що захворювання системи кровообігу є глобальною проблемою громадського здоров’я і однією з найпоширеніших причин смертності у світі. Аналіз українських дослідників показує, що однією з найпоширеніших причин смертей кардіоваскулярного генезу є ішемічна хвороба серця (ІХС). Патогенетичні механізми, що її супроводжують, такі як симпатична дисрегуляція, дисфункція ендотелію, підвищення жорсткості судин, гіперкоагуляція, атероматоз, посилення радикальних процесів, провокують підвищення ще більш загрозливих серцево-судинних ускладнень і найбільш впливові з них – гострі коронарні синдроми, а саме інфаркт міокарда (ІМ). Перші успіхи щодо зниження смертності були досягнуті завдяки науковим розробкам у галузі тромбо- літичної терапії (ТЛТ), яка посіла своє місце в практичному використанні. Практично одночасно з дослідженнями та вже досить широким використанням у практиці тромболізису вивчаються також інші методи зменшення смертності від ІМ, які здатні досить ефективно та швидко відновити нормальний кровообіг у коронарних артеріях, а саме перкутанне коронарне втручання/ первинне стентування (ПКВ). Натепер обидва методи використовуються у веденні пацієнтів із гострим інфарктом міокарда і не є взаємовиключними і навіть можуть доповнювати один одного з урахуванням своїх переваг та недоліків. Незважаючи на те, що стратегія антитромбоцитарної терапії дозволила зменшити ризик формування тромбозів стентів, повторних інфарктів та постінфарктої стенокардії, але вона також показала нерозривний зв’язок з підвищеним ризиком кровотеч різної локалізації. Сучасна парадигма ведення таких хворих зводиться до необхідності врахування індивідуального компромісу між профілактикою тромбозів та виникненням кровотечі. Необхідність виявлення таких пацієнтів та пильного спостереження за ними упродовж усього періоду використання антитромбоцитарної терапії диктувала необхідність розробки для практичної медицини чітких критеріїв ризику можливих кровотеч. Академічним дослідницьким консорціумом була впроваджена шкала ARC-HBR, з урахуванням результатів найновіших досліджень за участю пацієнтів з високим ризиком кровотечі, раніше виключених з участі в клінічних дослідженнях щодо антитромбоцитарної терапії. Нами були вдосконалені рекомендації для практичних лікарів щодо окремої стратифікації ризику не тільки наступних ішемічних подій, але також і кровотеч, особливо великих, як самих загрозливих аж до летальних наслідків. Для цього рекомендується у щоденній медичній практиці кардіолога та сімейного лікаря використовувати шкалу ARC-HBR як простий та надійний інструмент для стратифікації геморагічних подій, оскільки критерії такої шкали були більш чутливими для виявлення пацієнтів з кровотечами в майбутньому, ніж інші сучасні показники ризику кровотечі, завдяки специфічності.

Посилання

Гребеник М.В., Левчик О.І. Особливості перебігу післяінфарктного періоду у пацієнтів із коморбідністю, які перенесли перкутанне коронарне втручання. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2018. № 2. С. 42–47.

Золотарьова Н.А., Вастьянов Р.С. Аналіз порівняльної ефективності стрептокінази та альтеплази у хворих на гострий інфаркт міокарда різної вікової категорії. International Forum: Problems and Scientific Solutions: the 13th International Scientific and Practical Conference, June 6–8, 2024. Melbourne, Australia. P. 266–271.

Золотарьова Н.А., Гуненко І.І., Парасківа Д.Г. Швидкість поширення пульсової хвилі та її діагностичне значення при серцево-судинних захворюваннях. Огляд літератури та результати власних спостережень. Український терапевтичний журнал. 2021; 3:81–86.

Золотарьова Н.А., Романченко М.І. Ендотеліальна дисфункція: діагностична значущість, методи визначення. Одеський медичний журнал. 2013; 2: 77–84.

Золотарьова Н.А., Вастьянов Р.С. Вплив альтеплази та стрептокінази на формування прогресуючої стенокардії та серцевої недостатності на постстаціонарному етапі у хворих після тромболітичної терапії. Proceedings of the 11th International Scientific and Practical Conference “Global and Regional Aspects of Sustainable Development” (December 26–28, 2024). Copenhagen, Denmark. 230. 206–211.

Золотарьова Н.А., Вастьянов Р.С., Паніграхі П.К., Григорьєв Є.О., Остапенко І.О. Стан коагулюючого потенціалу крові у хворих з інфарктом міокарда після тромболізису та можливості його корекції за допомогою магнітотерапії. Світ медицини та біології. 2024. № 4 (90). С. 58–63.

Ковтун Г.І., Орлова Н.М. Смертність від хвороб системи кровообігу в Україні: медико-статистичний аналіз її динаміки та регіональних особливостей у 2010–2020 рр. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2023. 27(1), 110–118. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(1)-21.

Наказ Міністерства охорони здоровʼя України № 1936 від 14 вересня 2021 р. «Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та кардіореабілітації “Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST”».

Сіренко Ю.М., Рековець О.Л., Радченко Г.Д. Артеріальна гіпертензія та стрес: С-тип артеріальної гіпертензії та резистентність до антигіпертензивної терапії. Артеріальна гіпертензія. 2022. Т. 15. № 3–4: 18–29. http://dx.doi.org/10.22141/ 2224-1485.15.3-4.2022.342.

Сіренко Ю.М. Стан проблеми серцево-судинної захворюваності та смертності в Україні. Ліки України. 2022. 2(258), 11–14. https://doi.org/10.37987/1997-9894.2022.2(258).264084.

Скибчик В.А., Мелень Ю.П. Клінічний перебіг та ремоделювання лівого шлуночка в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST після первинного стентування коронарних артерій. Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. 2019. № 1. С. 21–28.

Соколов М.Ю., Данильчук І.В., Беш Д.І., Кланца А.І., Колесник В.О. та ін. Реєстр перкутанних коронарних втручань: зміни за останні роки (2010–2022). Український кардіологічний журнал. 2024;31(1): 7–33.

Abushabana M., Korashy M., Al-Tahmody K. Left Ventricular Global Longitudinal Strain Following Acute ST-Elevation Myocardial Infarction – A Comparison of Primary Coronary Angioplasty and Tenecteplase-Based Pharmacological Reperfusion Strategy. Heart Views. 2023; 24(2): 98–103.

Byrne R.A., Rossello X., Coughlan J.J., Barbato E., Berry C., Chieffo A. et al. 2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes. Eur Heart J. 2023; 44(38): 3720–3826.

Cao D., Chandiramani R., Chiarito M., Claessen B.E., Mehran R. Evolution of antithrombotic therapy in patients undergoing percutaneous coronary intervention: a 40-year journey. Eur Heart J. 2021 Jan 21;42(4):339–351. DOI: 10.1093/eurheartj/ ehaa824. PMID: 33367641.

Christiaan Vrints, Felicita Andreotti, Konstantinos C. Koskinas, et al. ESC Scientific Document Group, 2024 ESC Guidelines for the management of chronic coronary syndromes: Developed by the task force for the management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC) Endorsed by the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). European Heart Journal. Volume 45. Issue 36. 21 September 2024. Pages 3415–3537. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehae177.

Dominick J. Angiolillo, Mattia Galli, Jean-Philippe Collet, Adnan Kastrati, Michelle L. O’Donoghue. Antiplatelet therapy after percutaneous coronary intervention. EuroIntervention . 2022;17:e1371–e1396.

Galli M., Benenati S., Capodanno D., Franchi F., Rollini F., D’Amario D., Porto I., Angiolillo D.J. Guided versus standard antiplatelet therapy in patients undergoing percutaneous coronary intervention: a systematic review and meta-analysis. Lancet. 2021 Apr 17;397(10283):1470–1483. DOI: 10.1016/ S0140-6736(21)00533-X. PMID: 33865495.

Giacoppo D., Matsuda Y., Fovino L.N., D’Amico G., Gargiulo G., et al. Short dual antiplatelet therapy followed by P2Y12 inhibitor monotherapy vs. prolonged dual antiplatelet therapy after percutaneous coronary intervention with second-generation drug- eluting stents: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Eur Heart J. 2021 Jan 21;42(4):308–319. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa739. PMID: 33284979.

Goodman S.G., Menon V., Cannon C.P. et al. Acute ST-Segment Elevation Myocardial Infarction. American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines (8th Edition). Chest. 2008. Vol. 133. 708–775.

Neumann F.J., Sousa-Uva M., Ahlsson A., Alfonso F., Banning A.P., et al. ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019 Jan 7;40(2):87–165. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy394. Erratum in: Eur Heart J. 2019 Oct 1;40(37):3096. DOI: 10.1093/eurheartj/ ehz507. PMID: 30165437.

Ueki Y., Bär S., Losdat S., et al. Validation of the Academic Research Consortium for High Bleeding Risk (ARC- HBR) criteria in patients undergoing percutaneous coronary intervention and comparison with contemporary bleeding risk scores. EuroIntervention. 2020 Aug 28;16(5):371–379. DOI: 10.4244/EIJ- D-20-00052. PMID: 32065586.

Urban P., Mehran R., Colleran R., Angiolillo D.J., Byrne R.A., et al. Defining high bleeding risk in patients undergoing percutaneous coronary intervention: a consensus document from the Academic Research Consortium for High Bleeding Risk. Eur Heart J. 2019 Aug 14;40(31):2632–2653. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz372. PMID: 31116395; PMCID: PMC6736433.

World Health Organization cardiovascular disease risk charts: revised models to estimate risk in 21 global regions. Kaptoge, Stephen et al. The Lancet Global Health. Volume 7. Issue 10, e1332– e1345. http://dx.doi.org/10.1016/s2214-109x(19)30318-3.

Zolotareva N., Solomko O., Zolotareva K. Comparative efficiency of different lipid-lovering drugs combination for the treatment of coronary atherosclerosis. Journal of Health Sciences. 2013; 3(4): 249–258.

Zolotareva N., Medyanka Yu. Effects of the combined therapy with using of magnetic fields and mexicor for redox homeostasis on patients with stable angina pectoris. Journal of Health Sciences (J of H Ss). 2013; 3(4): 259–268.

Zolotaryova N.A., Vastyanov R.S., Gunenko I.I. Portable Device Use for Arterial stiffness Determination as a Control method at the Recovery stage of Rehabilitation. Acta Balneo. 2022. Vol. 64, Nо. 6 (172). P. 557–560.

Zolotaryova N.A., Vastyanov R.S. The investigation of vascular stiffness in patients depending on different degrees of arterial hypertension. World of Medicine and Biology. 2024, 20 (87), 65–69.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-17