АНАТОМО-ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ШИЛОПОДІБНОГО ВІДРОСТКА СКРОНЕВОЇ КІСТКИ ТА ОТОЧУЮЧИХ ЙОГО СТРУКТУР У НОРМІ ТА У РАЗІ ЙОГО ПОДОВЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2226-2008-2024-1-8Ключові слова:
подовження шилоподібного відростка, судинно-нервовий пучок, біль у горлі, патофізіологічні механізми болю, судинні порушенняАнотація
Метою дослідження є вдосконалення та спрощення методів консервативної та хірургічної терапії, а також їх комбінації у хворих із симптоматикою шилопід’язикового синдрому. Обстежені та проліковані 224 пацієнти. Жінок було 158 (70,5%), чоловіків – 66 (29,5%). Пацієнтів 25–30 років було 26 осіб (11,6%), 30–45 років – 133 особи (59,3%), 45–60 років – 47 осіб (20,9%), 60–70 років – 18 осіб (8,0%); тривалість захворювання – від 1 до 10–15 років. Взаєморозташування шиловидного відростка скроневої кістки та оточуючих його структур у нормі та у разі його подовження і викривлення може суттєво відрізнятися. Вибір методики найбільш ефективного хірургічного, консервативного або комбінованого лікування хворих із симптоматикою шилопід’язикового синдрому є суворо індивідуальним, відповідним до особливостей анатомо-топографічного розташування подовженого шилоподібного відростка скроневої кістки та оточуючих його структур.
Посилання
Zinchenko DO, Zabolotnaya DD, Savchenko TD, Rylska OG, Peleshenko NO, Chohcia MS. Modern approaches to diagnosis and treatment of Eagle’s syndrome. Otorhinolaryngology. 2019; 4–5(2): 67–73.
Pukhlik SM, Shchelkunov AP, Shchelkunov AA. Diagnostic criteria and results of treatment of stylohyoid syndrome. Otorhinolaryngology. 2019; 6 (2): 80–86. doi: 10.37219/2528-8253-2019-6-80.
Pukhlik SM, Shchelkunov AP, Shchelkunov AA. Features of CT diagnostics of hypertrophy of the styloid processes of the temporal bone and Eagle-Sterling syndrome. Otorhinolaryngology. 2021; 2 (4):54–59.
Pukhlik SM, Shchelkunov AP, Shchelkunov AA. Improving methods for diagnosing hypertrophy of the styloid process of the temporal bone and stylohyoid syndrome in outpatient settings using functional tests. Otorhinolaryngology. 2021; 4:72–79.
Shchelkunov AP, Sinoverska OB. Analysis and improvement of methods of conservative and different types of surgical treatment of stylohyoid syndrome. Odessa Medical Journal. 2023; 1:28–35. doi: 10.32782/2226-2008-2023-1-5.
Frank G. Netter. Atlas of human anatomy. 7th edition. Kyiv: MEDICINE; 2020. 736 р.
Correl R, Wescott W. Eagle’s syndrome diagnosed after a history of headache, dysphagia, otalgia and limited neck movement. J. Am. Dent. Assoc. 1982; 104:491–492. doi: 10.14219/jada.archive.1982.0220.
Gudwin W. Elongated styloid process evaluation of symptoms and treatment. Laryngoscope. 1956; 66(6):687–695 doi: 10.1288/00005537-195606000-00012.
Ayyildiz VA, Senel FA, Dursun A, Ozturk K. Morphometric examination of the styloid process by 3D-CT in patients with Eagle syndrome. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2019; 276(12):3453–3459 doi: 10.1007/s00405-019-05602-6.
Jung T, Tschernitschek H, Hippen H, Schneider B, Borchers L. Elongated styloid process: when is it really elongated? Dentomaxillofac Radiol. 2004; 33(2): 119–124. doi: 10.1259/dmfr/13491574.
Kent DT, Rath TJ, Snyderman C. Conventional and 3-Dimensional Computerized Tomography in Eagle’s Syndrome, Glossopharyngeal Neuralgia, and Asymptomatic Controls. Otolaryngol Head Neck Surg. 2015; 153(1): 41–47. doi: 10.1177/ 0194599815583047.
Kumai Y, Hamasaki T, Yumoto E. Surgical management of Eagle’s syndrome: an approach to shooting craniofacial pain. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2016; 273(10): 3421–3427. doi: 10.1007/s00405-016-4057-7.
