ВІД СИНЕРГЕТИКИ ДО ПСИХОСИНЕРГЕТИКИ І АЛЬФАЛОГІЇ: НОВИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНЦЕПТ «МОЗОК-ПСИХІКА» / «B-P(M/C,…)» ЯК «ЦІЛЕ-В-ЦІЛОМУ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2519-4151-2025-1-3Ключові слова:
альфалогія, психосинергетика, концептуальна модель (нова філософська категорія, принцип) «ціле в цілому / ціле-в-цілому», концепт і гіпертеорія «b-p (m/c, ...)», метод «Створювальна сила»Анотація
Актуальність. Виявляються нові концептуальні та теоретико-методологічні підстави уявлення психіки людини та продукту її спільної активності з мозком. Запропоновано психосинергетичні стратегії дослідження людської діяльності та спільної активності психіки та мозку, альфалогічні стратегії дослідження продукту їхньої спільної активності – альфалогія.Мета – зробити філософський, концептуальний та теоретико-методологічний перехід від людиномірності соціосинергетичності до розгляду психомірності людини та її поведінки. Такими засобами є концептуальна модель (нова філософська категорія, принцип) «ціле в цілому / ціле-в-цілому», концепт і гіпертеорія «b-p (m/c, ...)».Методологія. Методологія та філософія психосинергетики та альфалогії базуються на методології поведінки дисипативних структур та синергетики. Парадигмально ця методологія вбудована в парадигму В. І. Вернадського: біосфера-ноосфера-альфасфера, тобто шляхом введення поняття «альфасфера» як продукту ноосфери, сфери розуму (у логіці Вернадського ноосфера розглядається ним як продукт біосфери – сфери розуму. У нашому трактуванні альфасфера розглядається як продукт ноосфери). Результати. Створено концептуальну модель (нову філософську категорію, принцип) «ціле в цілому / ціле-в-цілому» і трифазову модель психіки: дожиттєву, прижиттєву, післяжиттєву, відповідно, загальну і приватну теорію психіки.
Посилання
Вернадський В. І. Наукова думка як планетне явище. Київ : Наукова думка, 1991. 232 с.
Єршова-Бабенко І. В. Методологія дослідження психіки як синергетичного об’єкта. Одеса : ОДЕКОМ. 1992.
Єршова-Бабенко І. В. Проблема екології психіки в умовах агресивності інформаційно-емоційного середовища. Психосинергетична концепція. Український вісник неврології. 2002. Т. 10. Вип.1 (30). С. 81–82
Єршова-Бабенко, І. В., & Жижко, Т. А. (2024). Психомірність людини та її поведінки : монографія. Київ : ЦП Компринт. 220 с.
Єршова-Бабенко І. В. Психосинергетика. Херсон, 2015. 486 с.
Єршова-Бабенко, І. В. Психосинергетичні стратегії людської діяльності. (Концептуальна модель) : монографія. Вінниця : NOVA KNYHA. 2005. 360 с.
Єршова-Бабенко І. В. Стан питання дослідження психіки і проблема методології її дослідження як синергетичного об’єкт. В кн.: Удосконалення навчання… Одеса : ОПІ. 1991. С. 27–36
Кримський С. Б., Кузнецов В. І. Щляхи формування нового знання в науці. Київ : Наукова думка. 1983. 224 с.
Сабощук А. П. Гносеологічний аналіз психофізіологічних механізмів генезиса мислення. Кишинів, 1990. С. 6–10.
Haken, H. Prinzipien der Gehirnarbeit: Synergetische Modelle der Gehirnfunktion, des Verhaltens und der kognitiven Aktivitäten. Berlin: Springer, 1996. 270 s.
Yershova-Babenko I. Integrity and initial “hybridity” of the “brain-psyche-mind/consiousness” hypersystem. research methodology. Norwegian Journal of development of the International Science. 2019. № 31 (2). Р. 58–64.
