ОПАНУВАННЯ СКЛАДНИХ СИТУАЦІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ПІР-КОНСУЛЬТУВАННЯ: ФОРМАТ КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2519-4151-2025-1-5Ключові слова:
пір-консультування, синергетика, складність, системне розв’язання проблем, Гейдельберзька інтегративна модель процесу (HiP), HiP-Impact-Factors, пір-група, процесуальна стабільність, групова динамікаАнотація
Актуальність дослідження полягає у вивченні пір-консультування як усталеної, але недостатньо теоретизованої практики, що сприяє колективному навчанню та розв’язанню проблем у професійному середовищі, яке характеризується складною міжособистісною динамікою. Метою дослідження є розробка теоретичної бази пір-консультування на основі сучасних системних і наук про складність, що забезпечує фахівців структурованим підходом до орієнтації у змінах робочого середовища та зростаючих професійних вимогах. Теоретичні та методологічні засади ґрунтуються на синергетиці як теорії самоорганізації та системній теорії розв’язання проблем. Методологічно ці основи інтегруються в Гейдельберзьку інтегративну модель процесу (HiP). Результати дослідження презентують концепцію пір-консультування, засновану на моделі HiP, яка поєднує теоретичне підґрунтя наук про складність зі структурованою, прагматичною основою для вирішення проблем у робочому середовищі. Процес консультування, деталізований до мікроінтервенцій, дозволяє учасникам без професійної підготовки у сфері консультування аналізувати ситуації як складні соціальні системи та спільно розробляти відповідні стратегії.Практичне застосування концепції демонструє, що орієнтований на складність підхід сприяє тонкому й гнучкому розв’язанню проблем, залишаючись водночас доступним для пір-груп. Фактори впливу HiP (HiP-Impact-Factors) підтримують організацію процесу, підвищують самоефективність і здатність до управління стресом у тих, хто надає кейси, а також зміцнюють здатність учасників орієнтуватися в складних ситуаціях. Докладні настанови та інструменти сприяють фасилітації процесу та рефлексії, забезпечуючи перенесення знань як на індивідуальному, так і на організаційному рівнях. Водночас дослідження підкреслює необхідність врахування динаміки групи для збереження якості пір-консультування, включаючи управління конфліктами інтересів, виклики групового розвитку та організаційні структури. Крім того, пір-групи повинні усвідомлювати власні межі, зокрема розрізняючи консультування та терапію, щоб у складних випадках перенаправляти до професійної допомоги. Отримані результати свідчать, що пір-консультування є складним процесом, подібним до професійних форматів консультування, що потребує подальших досліджень.
Посилання
Dörner, D. (2014). Die Logik des Misslingens. Strategisches Denken in komplexen Situationen (erw. Neuausgabe, 12. Aufl.). Reinbek bei Hamburg: Rowohlt.
Haken, H., Schiepek, G. (2010). Synergetik in der Psychologie – Selbstorganisation verstehen und gestalten (2., korr. Aufl.). Göttingen: Hogrefe.
Kaesler, C. (2016). Der Einfluss von Konsequenzerwartungen auf die Teilnahmemotivation und Nutzenbewertung von Personalentwicklungsmaßnahmen am Beispiel der kollegialen Beratung. Dissertation. Bochum: Ruhr-Universität Bochum.
Kuhl, W. & Krczizek, R. (2009). Intervision einführen. Eine Pilotstudie zur Implementierung kollegialer Beratung in der Sozialen Arbeit. Sozialmagazin, 34 (3), S. 35–47.
Linderkamp, R. (2011). Kollegiale Beratungsformen. Genese, Konzepte und Entwicklung. Bielefeld: W. Bertelsmann.
Lippmann, E. D. (2013). Intervision: Kollegiales Coaching professionell gestalten (3., überarb. Aufl.). Wiesbaden: Springer.
Nowoczin, J. (2012). Kollegiale Beratung in der Führungspraxis. Bielefeld: W. Bertelsmann.
Schiersmann, C. & Hausner, M. B. (2023). Kollegiale Beratung: komplexe Situationen gemeinsam meistern. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.
Tietze, K.-O. (2010). Wirkprozesse und personenbezogene Wirkungen von kollegialer Beratung. Theoretische Entwürfe und empirische Forschung. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften.
Tietze, K.-O. (2019). Kollegiale Beratung – einfach aus der Ferne, komplex aus der Nahe. Organisationsberatung, Supervision, Coaching, 26 (4), S. 439–454.
Völschow, Y. (2012). »Kollegiales Coaching« in der Führungskräfteentwicklung des Landesdienstes. Gruppendynamik und Organisationsentwicklung, 43 (1), S. 5–23.
 
							



