ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА МОЛОДИЙ ОРГАНІЗМ У РІЗНИХ ДОЗАХ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2519-4151-2025-2-7Ключові слова:
іонізуюче випромінювання, опромінення молодого організму, генетична нестабільність, віддалені наслідки опромінення, профілактика опромінення.Анотація
Актуальність дослідження зумовлена високою чутливістю молодого організму до радіаційного впливу, що може призводити до віддалених негативних наслідків. Мета – узагальнити сучасні дані про вплив різних доз іонізуючого випромінювання на дітей та підлітків. Методи: аналіз епідеміологічних, клінічних і експериментальних досліджень, отриманих із сучасних літературних джерел, присвячених оцінці віддалених наслідків дії іонізуючої радіації на молодий організм. Результати. Встановлено, що молодий організм є особливо чутливим до впливу іонізуючого випромінювання через активні процеси росту та диференціації клітин. Дослідження віддалених наслідків опромінення молодого організму показують, що навіть низькі дози радіації можуть спричинити серйозні довгострокові ефекти. Висновки. Необхідні подальші дослідження механізмів впливу іонізуючого випромінювання на організм та розробка ефективних стратегій профілактики й реабілітації осіб, що зазнали опромінення.
Посилання
Аміразян С.А., Радзішевська Є.Б., Гордієнко Н.О. Низькі дози радіації: наукова полеміка або конфронтація поглядів. Український радіологічний журнал. 2016. Т. 24, № 3. С. 36–41.
Власюк Н.В. Радіаційно-гігієнічна оцінка радіотривожності населення України у пізній фазі Чорнобильської аварії. Довкілля та здоров’я. 2016. № 2. С. 19–23.
Прилипко В.А., Озерова Ю.Ю., Кратик П.Ф., Шевченко К.К., Бондаренко І.В., Морозова М.М. Інформаційна складова радіаційного захисту населення зони спостереження АЕС. Довкілля та здоров’я. 2016. № 4. С. 30–34.
Сердюк А.М., Павленко Т.О., Риган М.М., Лось І.П., Скалецький Ю.М. Радіологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС крізь призму проблем протирадіаційного захисту населення України. Довкілля та здоров’я. 2016. № 1. С. 22–30.
Земскова О.В., Главацький О.Я., Курінний Д.А., Демченко О.М., Рушковський С.Р. Індивідуальні особливості радіаційно-індукованої геномної нестабільності у хворих на гліобластому. Доповіді НАН України. 2020. № 4. С. 91–98. doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.04.091.
Streffer C. Bystander effects, adaptive response and genomic instability induced by prenatal irradiation. Mutation Research. 2004. Vol. 568, No. 1. P. 79–87. doi: 10.1016/j. mrfmmm.2004.07.014.
Devi P.U., Satyamitra M. Tracing radiation induced genomic instability in vivo in the haemopoietic cells from fetus to adult mouse. British Journal of Radiology. 2005. Vol. 78, No. 934. P. 928–933. doi: 10.1259/bjr/18119329.
Benekou A., Bolaris S., Kazanis E., Bozas E., Philippidis H., Stylianopoulou F. In utero radiation-induced changes in growth factor levels in the developing rat brain. International Journal of Radiation Biology. 2001. Vol. 77, No. 1. P. 83–93. doi: 10.1080/095530001453140.
Foray N., Bourguignon M., Hamada N. Individual response to ionizing radiation. Mutation Research. 2016. Vol. 770, Pt B. P. 369–386. doi: 10.1016/j.mrrev.2016.09.001.
Furlong H., Mothersill C., Lyng F.M., Howe O. Apoptosis is signalled early by low doses of ionising radiation in a radiation-induced bystander effect. Mutation Research. 2013. Vol. 741–742. P. 35–43. doi: 10.1016/j.mrfmmm.2013.02.001.
Ільєнко І.М. Генна регуляція апоптозу, проліферації та старіння імунокомпетентних клітин людини у ранньому та віддаленому періодах після опромінення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра біол. наук : 03.00.01, 03.00.15. Нац. наук. центр радіац. медицини НАМН України, Ін-т клін. радіологіі. Київ, 2016. 38 с.
Базика Д.А., Ільєнко І.М. Зв’язок генної регуляції довжини теломер, клітинної проліферації та апоптозу з дозою опромінення у віддаленому періоді після Чорнобильської катастрофи. Журнал НАМН України. 2016. Т. 22, № 2. С. 123–134.
Мотуляк А.П., Черкасов В.Г., Стеченко Л.О. Структурні та молекулярні особливості апоптозу лімфоцитів у органах імунної системи мишей лінії BALB/c після дії малих доз гамма- опромінення. Вісник морфології. 2007. Т. 13, № 1. С. 85–90.
Preston D.L., et al. Solid cancer incidence in atomic bomb survivors: 1958–1998. Radiation Research. 2007. Vol. 168, No. 1. P. 1–64. doi: 10.1667/RR0763.1.
Otake M., Schull W.J. Radiation-related brain damage and growth retardation among the prenatally exposed atomic bomb survivors. International Journal of Radiation Biology. 1998. Vol. 74, No. 2. P. 159–71. doi: 10.1080/095530098141555.
Дьоміна Е.А. Протипроменеві засоби: класифікація та механізми. Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. 2015. Т. 20. С. 42–54.
Азарова О.В., Литвинов Ю.В., Паламарчук В.І. Забезпечення здоров’я та життєдіяльності населення у складних радіоекологічних умовах. Матеріали доповідей XIX щоріч. наук. конф. ін-ту ядер. досл. НАН України, 24–27 січня 2012 р., Київ. Київ, 2012. С. 159–160.
Бузунов В.О., Трескунова Т.В. Профілактика непухлинних захворювань як стратегічний напрямок медичного захисту населення в екстремальних соціальних й економічних умовах (на досвіді Чорнобиля). Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. 2015. № 2. С. 105–106.
Sun Q., Mao W., Jiang H., Zhang X., Xiao J., Lian Y. The effect of protracted exposure to radiation on liver injury: a cohort study of industrial radiographers in Xinjiang, China. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2018. Vol. 15, No. 1. P. 71. doi: 10.3390/ijerph15010071.
Hofer M., Hoferova Z., Falk M. Pharmacological modulation of radiation damage. Does it exist a chance for other substances than hematopoietic growth factors and cytokines? International Journal of Molecular Sciences. 2017. Vol. 18, No. 7. P. 1385. doi: 10.3390/ijms18071385.
Montesinos C.A., Khalid R., Cristea O., Greenberger J.S., Epperly M.W., Lemon J.A., et al. Space radiation protection countermeasures in microgravity and planetary exploration. Life (Basel). 2021. Vol. 11, No. 8. P. 829. doi: 10.3390/life11080829.
Hladkykh F. Pharmacoprophylactic and pharmacotherapeutic approaches to mitigating the damaging effects of ionizing radiation: review of information sources. Path of Science. 2018. Vol. 4, No. 12. P. 5001–5022. doi: 10.22178/pos.41-5.
Kolotilov N.N., Alekseyenko A., Andrushchenko I.V., Anton S. Repurposing of drugs: radiological aspect. Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. 2019. Vol. 3. P. 71–74.
Vasil’eva I.N., Bespalov V.G., Baranenko D.A. Radioprotective and apoptotic properties of a combination of α-tocopherol acetate and ascorbic acid. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 2016. Vol. 161, No. 2. P. 248–251. doi: 10.1007/s10517-016-3388-0.
Vasin M.V., Ushakov I.B. Radiomodulators as agents of biological protection against oxidative stress under the influence of ionizing radiation. Biology Bulletin Reviews. 2020. Vol. 10. P. 251–265. doi: 10.1134/S2079086420040106.
Montoro A., Obrador E., Mistry D., Forte G.I., Bravata V., Minafra L., et al. Radioprotectors, Radiomitigators, and Radiosensitizers. Radiobiology Textbook. Springer Cham, 2023. P. 571–628. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-031-18810-7_11.
Apostolova N., Victor V.M. Molecular strategies for targeting antioxidants to mitochondria: therapeutic implications. Antioxidants & Redox Signaling. 2015. Vol. 22, No. 8. P. 686–729. doi: 10.1089/ars.2014.5952.
Babayan N., Vorobyeva N., Grigoryan B., Grekhova A., Pustovalova M., Rodneva S., et al. Low repair capacity of DNA double-strand breaks induced by laser-driven ultrashort electron beams in cancer cells. International Journal of Molecular Sciences. 2020. Vol. 21, No. 24. P. 9488. doi: 10.3390/ijms21249488.
Візір В.А., Заіка І.В. Організація терапевтичної допомоги у воєнний час та при надзвичайних ситуаціях мирного часу : навч.-метод. посіб. до практ. занять з внутрішньої медицини (військової медицини) для студентів 5 курсу мед. ф-ту. Запоріжжя : ЗДМУ, 2019. 68 с.
Нековаль І.В., Казанюк Т.В. Фармакологія : підручник. 10-е перероблене і доповнене видання. Київ : Медицина, 2022. 552 с.
Yang X., Ren H., Guo X., Hu C., Fu J. Radiation-induced skin injury: pathogenesis, treatment, and management. Aging (Albany NY). 2020. Vol. 12, No. 22. P. 23379–23393. doi: 10.18632/ aging.103932.
Хоменко І.М., Поліщук С.В. Оцінка впливу споживання продуктів харчування місцевого виробництва на формування дози внутрішнього опромінення у віддалений період після Чорнобильської катастрофи. Довкілля та здоров’я. 2014. № 2. С. 57–61.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
