СТЕАТОЗ ПЕЧІНКИ ЯК ПРОГНОСТИЧНИЙ ФАКТОР ХРОНІЧНОЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2226-2008-2023-4-6Ключові слова:
метаболічно-асоційований стеатоз печінки, хронічна ішемічна хвороба серця, прогноз, гіперкоагуляція, тригліцеридиАнотація
Пандемія метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки, що починається з метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (МАСП), впливає на перебіг ішемічної хвороби серця (ІХС). За даними літератури, МАЖХП вже на стадії стеатозу асоціюється з підвищеною кальцифікацією коронарних артерій, хоча вплив на тривалий прогноз пацієнтів точно не встановлений. Мета дослідження – визначити вплив МАСП на довготривалий прогноз пацієнтів з хронічними формами ІХС. Упродовж 3-х років спостерігались 85 чоловіків віком 36-78 років (медіана 57 рр.) із ІХС, стабільною стенокардією І-ІІІ функціональних класів. Вони були поділені на дві зіставні групи: з МАСП (13%) та інтактною печінкою (87%). Критерії МАСП: ультразвукові ознаки підвищеної акустичної щільності печінки порівняно з нирками, помірне збільшення розмірів печінки; незначне розширення селезінкової та ворітної вен, погана візуалізація центральних судин; відсутність лабораторних ознак активності мезенхімального запалення та цитолізу (EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the Treatment of Non-alcoholic Fatty Liver Disease, 2016). Прогноз оцінювали за Kaпланом-Mайєром з визначенням істотності за критерієм Кокса чи тестом Гехана-Вілкоксона, сукупна кінцева точка – гостра кардіоваскулярна подія. У хворих на хронічні форми ІХС наявність метаболічно-асоційованого стеатозу печінки є незалежним предиктором розвитку гострих кардіоваскулярних подій впродовж трьох років. Несприятливими предикторами 3-річної виживаності пацієнтів з хронічними формами ІХС також були низький вміст ХС-ЛПВЩ (<1,0 ммоль/л) та збільшені рівні тригліцеридів (≥1,7 ммоль/л), загального фібриногену (> 4 г/л) та РФМК (≥ 4 мг/дл). Несприятливими прогностичними факторами тривалого прогнозу у пацієнтів з ІХС були наявність стеатозу печінки, ліпідні порушення та гіперкоагуляція.
Посилання
Lin HXJ, Aravamudan VM. Metabolic associated fatty liver disease and COVID-19: a double whammy? Singapore Medical 2020;PMID: 33047142. https://read.qxmd.com/read/33047142/metabolic-associated-fatty-liver-disease-and-covid-19-adouble-whammy
Chang Y, Ryu S, Sung KC, et al. Alcoholic and non-alcoholic fatty liver disease and associations with coronary artery calcification: evidence from the Kangbuk Samsung Health Study Gut.2019;68(9):1667-1675.doi:10.1136/gutjnl-2018-317666
Kim SH, Park HY, Lee HS, Jung KS, Lee MH et al. Association between non-alcoholic fatty liver disease and coronary calcification depending on sex and obesity Sci Rep. 2020;10(1):1025. doi: 10.1038/s41598-020-57894-y
Brouwers MCGJ, Simons N, Stehouwer CDA, Isaacs A. Non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular disease: assessing the evidence for causality Diabetologia. 2020;63(2):253-260. doi: 10.1007/s00125-019-05024-3
Liu Z, Wei R, Li Y., et al. Coronary heart disease is associated with nonalcoholic fatty liver disease in patients without hypertension and diabetes Medicine (Baltimore). 2020;99(26):e20898. doi: 10.1097/MD.0000000000020898
Targher G, Byrne CD, Lonardo A, Zoppini G, Barbui C. Non-alcoholic fatty liver disease and risk of incident cardiovascular disease: A meta-analysiJ Hepatol. 2016;65(3):589-600. doi: 10.1016/j.jhep.2016.05.013
Pais R, Ratziu V. Reply to "Establishing the independence and clinical importance of non-alcoholic fatty liver disease as a risk factor for cardiovascular disease"J Hepatol. 2016;65(6):1267-1268. doi: 10.1016/j.jhep.2016.07.038
Park J, Kim G, Kim H, et al. The association of hepatic steatosis and fibrosis with heart failure and mortality Cardiovasc Diabetol. 2021;20(1):197. doi: 10.1186/s12933-021-01374-8.
