Вимоги до оформлення статей

1. В «Одеському медичному журналі» публікуються теоретичні й оглядові статті, які відоб­ражають важливі досягнення науки, підсумки завершених оригінальних клінічних і експериментальних досліджень, ос­новні результати дисерта­ційних робіт з ме­ди­цини, стоматології та фармації, а також матеріали меморіального характеру.

2. До розгляду приймаються проблемні та оригінальні статті загальним обсягом 7–15 сторінок, огляди — до 12–20 сторінок.

3. Не приймаються статті, які вже були надруковані в інших виданнях або запропоновані до публікації кільком виданням водночас, а також роботи, які за своєю сутністю є перероб­кою опублікованих рані­ше статей і не містять нового наукового матеріалу або нового наукового осмислення вже відомого матеріалу.

4. Текст друкується через півтора інтервалу на стандартному машинописному аркуші (ширина полів: лівого, верхнього та нижнього по 2 см, правого — 1 см) шрифтом Аrіаl (Аrіаl Суr) або Times (Times Суr) розмі­ром 14 пунктів. Сторінка тексту повинна містити не більше 30 рядків.

5. Мова статей — українська та англійська (перевага віддається англомовним роботам).

6. Матеріал статті має бути викладено за такою схемою:
а) індекс УДК – зліва, відповідно до ключових слів;
б) ініціали та прізвище автора (авторів);
в) назва статті;
г) ORCID авторів;
д) повна назва установи (установ), де виконано роботу, місто, країна. Якщо авторів кілька і вони працюють у різних установах, тоді необхідно арабськими цифрами позначити цифровий надрядковий знак, що відповідає установі, де працює кожний з авторів; а назва установи має бути вказана з відповідним цифровим позначенням, електронна адреса (адреси), номер телефону;
е) два резюме — українською мовою обсягом до 800 друкованих літер (0,45 сторінки) й анг­лій­ською обсягом до 1800 друкованих літер (1 сторінка). Резюме українською мовою має складатися за такою схемою: індекс УДК, ініціали та прізвище автора (авторів), назва статті, текст резюме, ключові слова (не більше п’яти)
є) постановка проблеми у загальному ви­гляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними зав­даннями;
ж) формулювання мети статті (постановка завдання);
з) матеріали і методи дослідження з описами методів дослідження, кількості та розподілу об’єктів дослідження. Має бути зазначено дотримання принципів Етичного кодексу Всесвітньої медичної асоціації (Гельсінська декларація) щодо досліджень, до яких долучають людей, або принципів Директиви Європейського Союзу 2010/10/63 EU щодо експериментів на тваринах;
и) виклад основного матеріалу дослідження з пов­ним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
к) висновки з даного дослідження і пер­спективи подальших розробок у цьому на­прямі;
л) літературні посилання у порядку їхнього цитування або за алфавітом.

7. Резюме англійською мовою має коротко повторювати структуру статті, включаючи вступ, мету та завдання, методи, результати, висновки, ключові слова. Ініціали та прізвище автора (авторів) подаються у транслітерації, назва статті — у перекладі на англійську. Ключові слова й інші терміни статті мають відповідати загальноприйнятим медичним термінам, наведеним у словниках. Не слід використо­вувати сленг і скорочення, які не є загально­вживаними.

8. Хімічні та математичні формули вдруковують або вписують. Структурні формули оформляють як рисунки. У формулах розмічають: малі та великі літери (великі позначають двома рисками знизу, малі — двома рисками зверху простим олівцем); латинські літери підкреслюють синім олівцем; грецькі — обводять червоним олівцем; підрядкові та надрядкові цифри та літери позначають дугою прос­тим олівцем.

9. У статтях слід використовувати Між­на­род­ну систему одиниць СІ.

10. Рисунки і підписи до них виконують окремо. На зворотному боці кожного рисунка простим олів­цем слід указати його но­мер і назву статті, а в разі необхідності позначити верх і низ.

11. Таблиці слід друкувати на окремих сторінках, вони повинні мати нумерацію та назву. На полях рукопису необхідно вказати місце розміщення рисунків і таблиць. Інформація, наведена в таблицях і на ри­сунках, не повинна дублюватися.

12. Список літературних джерел повинен містити перелік праць за останні 10 років і ли­ше в окремих випадках — більш ранні публікації. В оригінальних роботах цитують не більше 20 джерел, в оглядах — до 60. На кожну роботу в списку літератури має бути посилання в тексті рукопису. Література у списку розміщується згід­но з порядком посилань на неї у текс­ті статті, які подають у квадратних дужках, або за алфавітом. Якщо наводяться роботи лише одного автора, вони розміщуються за хронологічним порядком. До списку літературних джерел не слід вклю­чати роботи, які ще не надруковані.

13. Список літератури оформлюється латиницею за нижченаведеними схемами англійською мовою або транслітеровані. Оформлювати їх необхідно згідно зі стандартом National Library of Medicine (NLM) або Vancouver style.

Для статей:

Povorozniuk VV, Balatska NI, Klymovytskiy FV, Synenkiy OV. Actual nutririon, vitamin D deficiency and bone mineral density in the adult population of different regions of Ukraine. Trauma. 2012;13(4):12-16. (In Ukrainian). Available from: http://www.mif-ua.com/archive/article/34633

Scott F, Mamtani R, Brensinger C, et al. The risk of a second non-melanoma skin cancer with thiopurine and anti-TNF use in inflammatory bowel disease. Am J Gastroenterol. 2014;109:S473. doi: 10.1016/S0016-5085(14)60282-1.

Прізвища авторів та назва журналу подаються латиницею у транслітерації, назва статті — у перекладі на англійську. Транслітерацію можливо зробити автоматично на сайті http://ukrlit.org/transliteratsiia. В бібліографічному посиланні кожного джерела слід вказати всіх авторів, відокремлюючи один від одного комою і пробілом. Ініціали вказують після прізвища, знаками пунктуації не відокремлюються. Повні імена авторів не наводяться. У випадку 7 і більше авторів ставиться посилання “et al.” після перших трьох прізвищ. Якщо авторів 6 і менше, “et al.” не використовується. Після переліку авторів ставлять крапку і пробіл. Назва публікації наводиться английською мовою повністю, без скорочень. Після назви статті ставлять крапку і пробіл. Назва періодичного видання наводиться англійською мовою або транслітерується символами латинського алфавіту. Дозволяється наводити зареєстровані скорочення назви періодичного видання. Зазвичай ця форма написання самостійно приймається виданням, її можна дізнатися на сайті журналу, видавництва, в Journal List, на сайті ISSN або необхідно наводити його повну назву без скорочення. Назви вітчизняних журналів скорочувати не можна. Після назви видання ставлять крапку і пробіл. Інформація відносно видання: рік видання відокремлюється крапкою з комою, потім наводиться номер тому, якщо необхідно, в круглих дужках вказується номер журналу, після двокрапки наводиться діапазон сторінок. Для статті, що надрукована не англійською мовою, наприкінці сформованого посилання в круглих дужках вказується мова оригіналу. Додаткова інформація стосовно статті — номера DOI, PubMed ID, режим доступу до першоджерела тощо — наводиться наприкінці посилання.

Для матеріалів конференцій:

Sulkowski M, Krishnan P, Tripathi R. Effect of baseline resistance-associated variants on SVR with the 3D regimen plus RBV. In: Conference on Retroviruses and Opportunistic Infections (CROI). 2016 Feb 22-25; Boston, MA.

Прізвища авторів подаються у транслітерації, назва праці — у перекладі на англійську. Головне в описах конференцій — назва конференції мовою оригіналу (подається у транслітерації, якщо немає її англійської назви), виділяється курсивом. У дужках наводиться переклад назви на англійську. Вихідні дані (місце проведення конференції, місце видання, рік, сторінки) — англійською.

Для монографій та інших книжок:

Mann DL, Zipes DP, Libby P, Bonow RO. Braunwald’s heart disease: a textbook of cardiovascular medicine. Philadelphia: Saunders; 2014. 2040 p.

Прізвища авторів подаються у транслітерації, назва книжки — у транслітерації з перекладом на англійську в квадратних дужках. Місце видання, рік видання, загальна кіль­кість сторінок — англійською, назва видавницт­ва — у транслітерації.

Зауважуємо: у списку латиницею потрібно указувати всіх авторів літературного джерела, на яке Ви посилаєтесь. Також не слід у ньому застосовувати знаків розділення: // і —. Назву джерела (журнал, конференція, книга) завжди виділяють курсивом.

Наприкінці літературного джерела потрібно вказувати цифровий ідентифікатор статті DOI, якщо такий є. Дотримання цих правил забезпечить корект­не відображення цитованих джерел у пере­важній більшості реферативних наукометричних баз даних.

14. Скорочення слів і слово­сполучень по­даються відповідно до ДСТУ 3582-97 і ГОСТ 7.12-93.

Для тих, хто не має доступу до повного текс­ту ДСТУ, на сайті Одеського медуніверси­тету наведено приклади оформлення бібліо­гра­фіч­них записів. Доступ за посиланням http://libblog.odmu.edu.ua/p/blog-page_8912.html.

15. До друкованих матеріалів, виконаних із вико­ристанням комп’ютерних технологій, обо­в’язково додаються матеріали комп’ютер­ного набору та гра­фіки в електронному вигляді.

Текст може бути таких форматів: Word for Windows, RTF (Reach Text Format).

Графічний матеріал слід подавати в окремих файлах форматів XLS, TIFF, WMF або CDR. Роздільна здатність штрихових оригіна­лів (графіки, схеми) форматів TIFF повинна бути 300–600 dpi B&W, напівтонових (фотографії та ін.) — 200–300 dpi Gray Scale (256 градацій сірого). Ширина графічних оригіналів — 5,5, 11,5 і 17,5 см.

16. Статті піддаються науковому рецензуванню, за результатами якого ухвалюється рі­шен­­ня про доцільність публікації роботи. Відхилені статті не повертаються і повторно не розглядаються.

17. Редакція залишає за собою право редак­ційної правки статей, яка не спотворює їхнього зміс­ту, або повернення статті автору для виправлення виявлених дефектів.

18. Датою надходження статті до журналу вважається день отримання редакцією оста­точ­ного варіанта тексту.

19. Статті, що не відповідають цим правилам, не розгля­даються. Передрук статей можливий лише з письмової згоди редакції та з посиланням на журнал.